У парламенті наголошують, що позбавлення помічників суддів статусу державних службовців може відкрити перед ними «комерційні» перспективи та призвести до зростання корупційних ризиків у судах. Хоча, можливо, така аргументація — відволікаючий маневр, який має зберегти за помічниками їхні нинішні гарантії.
Невиправдане пониження
Вже 1 травня цього року набуде чинності закон «Про державну службу». Відповідно до його положень особи, які обіймають посади помічників суддів у судах всіх видів юрисдикції, а також наукових консультантів у Конституційному Суді, втратять статус держслужбовців.
Прийнятий наприкінці минулого року документ ще на етапі підготовки викликав критику і застереження саме через позбавлення помічників суддів їхнього статусу. «Законодавча пропозиція щодо виведення зі сфери дії закону помічників суддів є необгрунтованою», — наголошував голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк. Зокрема, він указував, що міністри та нардепи, чиїх помічників також пропонувалося позбавити статусу держслужбовців, є політиками, на відміну від суддів.
Так само на недоречності обмеження статусу помічників суддів наголошували експерти головного науково-експертного управління ВР. «Дію цього закону пропонується поширювати на посади в апараті судів і водночас не поширювати її на помічників суддів, які здійснюють функцію правосуддя», — зазначали вони у своєму висновку.
Із цього ж приводу виникали риторичні питання і в самих помічників суддів. «Незрозуміло, як усі інші працівники апарату (секретарі судових засідань, консультанти, судові розпорядники тощо) відповідно до законопроекту є державними службовцями, а помічник судді як працівник органу державної влади, який займається безпосередньою роботою щодо
забезпечення виконання функцій держави стосовно здійснення судочинства, підготовки справ до розгляду та проектів рішень, може не бути державним службовцем», — ішлось, зокрема, у заяві помічників суддів Вищого адміністративного суду. Отже, запровадження змін, на їхню думку, призведе до дискримінації та обмеження прав, а значить суперечить Конституції.
Як зазначали у ВАС, багато помічників суддів обирали цю професію саме через віднесення її до державної служби, що давало певні соціальні гарантії, впевненість у майбутньому. Як розповідали помічники суддів, запровадження змін може спричинити те, що вони залишать свої посади і третя гілка влади втрати кадри.
Інший підхід
Як показали результати голосування щодо закону, більшість нардепів не прислухались ні до зауважень експертів, ні до попереджень працівників апарату. Водночас парламентарям запропонували повернутись до питання й відкоригувати акт.
Нардепи Артем Ільюк та Олег Кулініч (обоє — члени депутатської групи «Партія «Відродження») підготували проект «Про внесення змін до «Прикінцевих та перехідних
положень» Закону України «Про державну службу» (щодо запобігання корупції у судовій системі)» (№4076). В ініціативі пропонується доповнити перелік державних службовців, на яких поширюється дія закону, помічниками і науковими консультантами суддів КС, а також помічниками суддів загальних судів.
У пояснювальній записці до проекту немає жодного слова про те, що недавно ухвалений закон обмежує права працівників апарату, суперечить нормам Конституції чи може призвести до відтоку кадрів. Замість цього автори документа вказали, які неоднозначні можливості відкриються перед працівниками апарату і які це може мати наслідки. Зокрема, як зрозуміло з назви законопроекту, у вигляді корупційних ризиків.
Парламентарі наголошують, що на помічників суддів не поширюватимуться обмеження, пов’язані зі статусом держслужбовця. Як наслідок, помічником судді зможе стати його близький родич. До того ж помічники отримають можливість поєднувати свою роботу з іншими видами оплачуваної діяльності, наприклад надавати юридичні консультації або ж здійснювати підготовку позовних заяв, які згодом розглядатимуться в тому ж суді, де він працює. «Таке сумісництво з великою
ймовірністю може мати шкідливий вплив на об’єктивність, безсторонність та незалежність суду», — роблять висновок парламентарі.
Більше того, помічники суддів, зазначають народні обранці, зможуть брати активну участь у політичній агітації та вчиняти інші дії, які свідчитимуть про їхнє особливе ставлення до певних політичних партій. А також отримають право страйкувати. Такими діями, підкреслюють ініціатори змін, помічники завдадуть шкоди авторитету суду, в якому працюють.
Крім цього, нардепи звернули увагу на певні труднощі, які найближчим часом можуть виникнути у всієї системи судочинства. Закон «Про державну службу» містить норму про те, що під час виконання своїх обов’язків держслужбовець не зобов’язаний виконувати доручення працівників патронатної служби. «За таких умов справу з архіву помічнику судді можуть і не видати, оскільки працівники суду, відповідальні за ведення архіву, збережуть статус держслужбовця, а помічники судді — ні», — попереджають парламентарі.
Можливо, автори ініціативи свідомо змістили акценти критики нововведень і після того, як попередні аргументи не дали результату, використали альтернативний підхід. Щоправда, гарантій того, що ці доводи почують у сесійній залі, також ніхто не може дати.
_03_03.png)
